Четверг, 24-08-2017, 03:22 | Вхід

Новини міста


Шановні ліквідатори аварії на Чорнобильській атомній електростанції! Дорогі лохвичани!

У кожної пори року є свій колір. Біла, морозна зима, жовта, насичена яскравими барвами осінь, жовтогаряче літо, запашна зелена весна... Хто міг припустити, що до молодої зелені 1986 року додасться чорний колір Чорнобиля? Хто міг подумати, що над цією квітучою землею нависне біда, що змусить здригнутися весь цивілізований світ?

 Після Чорнобильської катастрофи нашу найщедрішу в світі українську землю, нашу золоту Україну було оголошено зоною екологічного лиха. Вкрита килимами смарагдових лісів та уквітчана розкішними садами чорнобильська земля 26 квітня 1986-го року стала скаліченою, непридатною для життя місцевістю.

Радіація. Трагедія. Смерть. Рукотворна, викликана діяльністю людини катастрофа планетарного масштабу… Що означають для нас ці страшні слова? Це 10 відсотків території України, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це сотні тисяч людей із сотень населених пунктів, яким довелося покинути рідні домівки та переїхати в інші місця. Це понад три з половиною мільйона людей, у тому числі півтора мільйона дітей, яких зачепив вибух на ЧАЕС, завдавши значної шкоди їх здоров’ю. Це тисячі учасників ліквідації наслідків цієї найжахливішої катастрофи в історії людства, які опинилися на лінії вогню з невидимим, але від того не менш страшним ворогом. Неоціненний внесок у перемогу над стихією зробили пожежники, шахтарі, будівельники, медики, транспортники, вчені, військові.   Та  ніхто із ліквідаторів тоді не думав, що мине зовсім небагато часу і невидимий ворог – радіація  – проявить себе безліччю різних захворювань. І жодна статистика не скаже зараз, скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем, скільки ще ліквідаторів «згасають» у різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність.

Відтоді минув 31 рік, і сьогодні  ми віддаємо глибоку шану представникам усіх професій, які ціною власного життя і здоров’я зупинили поширення згубних наслідків радіоактивних викидів на весь світ, бо поняття  «Чорнобиль»  не має минулого часу. Він у нашій з вами крові в буквальному сенсі цього слова. А українці пам’ятають героїв, завдяки яким мають майбутнє.

Серед тих відважних були й ви, дорогі лохвичани. Стійко пройшовши чорнобильське пекло, ви сьогодні живете та трудитеся поряд з нами на благо рідного міста.  З глибокою пошаною схиляємо голови перед вами, шановні учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за подвиг, під час якого ви віддали своє здоров’я, ставши на шляху сліпої ядерної стихії, і захистили тим самим не лише українську землю, а й всіх нас від смертельної небезпеки.

  Шановні ліквідатори!  Щиро бажаю вам, вашим рідним і близьким міцного здоров’я, життєвої енергії, сімейного затишку, миру, добра й злагоди. Нехай сонце зігріває вас своїм теплом ще багато-багато років та завжди поруч з вами буде людська подяка за ваші добрі справи!

Хай ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир та спокій.

Лохвицький міський голова Віктор Радько